Історія вживання кави в Києві почалася набагато раніше, ніж вважають багато киян. Першу згадку про каву історики відносять до правління великого князя Київського Володимира Святославича, про що свідчить запис виявлена в «Повісті временних літ», згідно з якою великий князь вживав цей напій. На територію Київської Русі каву було завезено арабськими купцями, причому підтвердженням цьому може служити схожість арабського слова «кахва» і слова «кава», що збереглося до сьогоднішнього дня в українській мові, як найбільш близькій до давньоруської. У тій самий час не можна говорити про те, що на території Київської Русі цей напій набув поширення, оскільки після цього про каву не згадувалося до XVII століття.
Справжню популярність кава почала набувати після битви під 
Віднем у 1683 році, завдяки зусиллям українського козака Юрія - Франца Кульчицького який проживав у Відні. У молодості Кульчицький примкнув до запорозьких козаків і під час одного з походів потрапив у полон до турків, де добре вивчив турецьку мову і звичаї. Після викупу сербськими купцями з турецького полону він відкрив в 1678 році у Відні власну торгову компанію. Коли в 1683 році турецька армія обложила Відень, він у костюмі купця пройшов через табір Карі Мустафи і доставив князю Карлу Лотарингському заклик про допомогу від коменданта Відня графа Штаргемберга. 12 вересня 1683 відбулася Віденська битва, в результаті якої війська під командуванням Яна III Собеського завдали нищівної поразки турецької армії. В якості нагороди Кульчицький вибрав 300 мішків кави і відкрив у Відні кав'ярню. До того ж часу можна віднести наступні згадки про появу кави в Києві, який на початку XIX століття стає популярним напоєм. Багато в чому цьому сприяло отримання чиновниками Київської магістратури частини платні кавовими зернами і цукром.
У середині XIX століття каву почали подавати в київських кондитерських. Зерна купувалися за кордоном, а оброблялися вже в Києві на фабриках «паленої кави». Особливу популярність у сімдесятих роках дев'ятнадцятого століття набувають кондитерські. Найбільш відомими були кондитерські «Жорж»: розташована на розі Хрещатика і Прорізної, і кондитерська Б. Семадені яка перебувала на Хрещатику 15 навпроти думи в будинку Штіфлера. Розквіт споживання кави в Києві припав на початок двадцятого століття. Тоді увійшли в моду такі заклади як «Київська кав'ярня на паях» і «Petit Cafe». У ті часи в «Варшавської кав'ярні» давав сеанс одночасної гри знаменитий шахіст Капабланка, а Купрін обезсмертив її в оповіданні «Марабу».
Самої темної сторінкою в історії Київських кав'ярень стала революція 1917 року. Кількість кав'ярень та інших закладів, де можна випити чашку кави сильно скоротилася, а якість обслуговування погіршилась. У тій самий час на тлі перших п'ятирічок на це не придали значення, а відвідування подібних закладів не віталося. І тільки з приходом Хрущова ситуація дещо змінилася. У цей час популярністю користувалися такі заклади як «Оксамит» на вул. Прорізній в будинку № 24, де бували Платон Майборода, кінорежисери Сергій Параджанов та Василь Шукшин, коли бував у Києві. Кафе «Свiтлиця» на Андріївському узвозі 13 -б у вісімдесятих стало улюбленим закладом художників. На вул. Прорізній 1/30 було кафе «Хрещатий яр». Воно славилося декором: настінні панно, вітражі та карбування були виконані групою художників під керівництвом Бориса Плаксія. Ще до 1991 р. каву в СРСР завозив 
"Союзплодоимпорт", причому якщо тоді імпортувалась і не найкраща кава, то в усякому разі - і не найгірша. Жорсткі умови, продиктовані схемою виконання держзамовлення, в принципі, і не залишали інших можливостей - кількість регламентувалася, а якість визначалося фінансами, яких теж в чистому вигляді майже не було: велика частина імпорту зеленої кави йшла в рахунок погашення державних боргів Індії, В'єтнаму і Мадагаскару. У цей час у продажу переважає розчинна кава, а точніше кавові суміші та ячмінний напій. Дана ситуація не могла не позначитися на культурі споживання кави в Києві.
У XXI столітті продажкави в Києві - це високоприбутковий бізнес! Адже сучасний асортимент кави надзвичайно великий, а обладнання коштує відносно недорого, і інтер'єр підібрати можна будь-який. Якщо ще років десять тому таких закладів у Києві було не більше двадцяти, то зараз їх набагато більше, а є ще кондитерські, бари і закусочні, які працюють у форматі кав'ярень. Останнім часом головна основа успіху кав'ярень, як правило, не в розмаїтті пропонованої кави, а в особливій атмосфері. Кав'ярні заповнили порожню нішу між неохайними забігайлівками з їх сумнівною публікою і дорогими ресторанами, орієнтованими на заможних відвідувачів. Кав'ярні задовольняють попит на демократичне, але з елементами «буржуазності» дозвілля, відповідне західним стандартам. Термін 
окупності звичайної кав'ярні розташованої не на головній вулиці становить близько трьох років, з урахуванням продажів від 30 кг. кави на місяць. Можна прогнозувати, що структура ринку кав'ярень поступово зміниться, так як останнім часом з'являється багато малих кав'ярень різних форматів, яких не було у Києві ще років десять тому. Такими кафе можуть бути арт - кафе, кафе галереї, що привертають відвідувачів незвичайною обстановкою, так і мобільні кав'ярні, які відрізняються відсутністю орендної плати за приміщення і низькими початковими капіталовкладеннями.
У наш час Київ має багатовікову історію вживання кави. Сайт «Кава по - київські» сприяє розвитку кавової індустрії і примноженню кавових традицій. Наша компанія пропонує високоякісну каву, кавове устаткування, а також ремонт і сервісне обслуговування.
Ми завжди готові до співпраці і будемо раді виконати Ваше замовлення, а також відповісти на запитання за телефонами:
(098) 01-52-225